| promonaut ( @ 2006-11-11 21:55:00 |
| Current music: | З текстом |
| Entry tags: | Фестиваль Шульца, хайку |
Bruno Free Style













* * *
ІІ Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі
„Бруно Шульц і культура Пограниччя”
(13 – 19 листопада 2006 р.)
Творцем Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі був Ігор Меньок (1973 – 2005), перший керівник Полоністичного науково-інформаційного центру Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Задум виник з ідеї повернення Великому Бруно його автентичного творчого та життєвого простору, його „єдиного місця на світі”. Перша едиція Фестивалю відбулась 12 – 18 липня 2004 р. Її артистичним директором був Анджей Марія Марчевскі, режисер, драматург, театральний продуцент.
Патронат:
Генеральний Консул РП у Львові
Міський голова міста Дрогобича
Президент міста Любліна
Організатор Фестивалю:
Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка
Співорганізатори:
Інститут Книжки у Кракові
Інститут Адама Міцкевича у Варшаві
Польський Інститут у Києві
Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської
----------------------------------------
Понеділок, 13.11.2006
10.00. – Урочисте відкриття Фестивалю (актова зала головного корпусу)
Виступають:
Генеральний Консул РП у Львові Вєслав Осуховскі
ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, академік, проф. Валерій Скотний
міський голова міста Дрогобича Микола Гук
Почесний гість Фестивалю Ельжбєта Фіцовська
директор Інституту Книжки у Кракові Маґдалєна Слюсарска
від імені Інституту Адама Міцкевича – Барбара Вєхно
від імені Міністерства Закордонних Справ РП – Аґнєшка Мацєйовска
від імені Національного Центру Культури у Варшаві – Боґуміла Бердиховска
11.30. – Вернісаж виставок (Палац мистецтв – „Вілля Б’янки”)
Показ малюнків Бруно Шульца з так званої Віллі Ляндауа
Колективна виставка графіків і живописців з Любліна і Дрогобича. Без назви: Станіслав Балдиґа, Ґжеґож Мазурек, Кшиштоф Шимановіч, Маріуш Джевіньскі, Пйотр Кмєць, Мар’ян Олексяк, Левко Скоп, Андрій Коваль
Анджей Антоні Відельскі (Люблін): Ангели
Бартломєй Міхаловскі (Люблін): Штетл ІІІ „Учителеві з Дрогобича”, Дрогобицькі нотатки 2005-2006
Кристина Ґловняк (Люблін): Єдине місце на світі…
Куратор виставок: Ґжеґож Юзефчук
Під час відкриття виставок:
Вітольд Домбровскі, Бартломєй Станьчик (Осередок „Брама Ґродська – Театр НН”, Люблін): моновистава Був собі одного разу… (режисерія: Томаш Пєтрасєвіч)
15.30. – Зустріч з Юрком Покальчуком (ауд. 32 головного корпусу університету)
18.00. – Театр „Просценіум” при Львівському національному університеті ім. Івана Франка: спектакль Сойчине крило (за творами Івана Франка) (Народний дім „Просвіта”)
20.00. – Проект Влодка Кауфмана (Львів) (ратуша)
--------------------------------
Вівторок, 14.11.2006
12.00. – Зустріч з Браніславою Стояновіч (Бєлґрад): Бруно Шульц у сучасній рецепції (ауд.32 головного корпусу)
15.30. – Поліфонія культур: показ-презентація Осередку „Брама Ґродська – Театр НН” (Люблін) (ауд.32)
17.00. – Ева Зажицька (Люблін): перфоменс-виступ (за книжкою проф. Владислава Панаса Бруно від Месії) („Вілля Б’янки”)
19.00. – Вітольд Домбровскі, Пшемислав Лозовскі (Осередок „Брама Ґродська – Театр НН”, Люблін): моновистава Хасидська притча (режисерія: Томаш Пєтрасєвіч) (кафе „У Фросі”)
Під час спекталю: Цинамонові завулки: виставка фотографій Наталії Талярек (Лодзь – Мєлєц), інспірованих творчістю Бруно Шульца
--------------------------------
Середа, 15.11.2006
11.00. – Ґжеґож Лінковскі (Люблін) та Товариство „Роздоріжжя Європи”: кіноретроспектива Міжнародного фестивалю документальних фільмів „Роздоріжжя Європи” (філармонія)
15.30. – Бендзін і Дрогобич у фільмах Войтка Грабовського: „Спогад з Бендзіна”, „Поклик щоденності”, „Імпресія з Дрогобича” (філармонія)
18.30. – Львівський театр ім. Леся Курбаса (молодіжна група): Овідій. Метаморфози (гм..)(Народний дім „Просвіта”)
-----------------------------------
Четвер, 16.11.2006
11.00. – Перекладач – другий автор: майстер-клас Марії Габлевич (Львів) на матеріалі прози Бруно Шульца (ауд.32)
13.00. – Урок спільної мови: зустріч з Вальдемаром Міхальським (Люблін). Зустріч з Анджеєм Нєвядомскім (Люблін) (ауд.32)
15.30. – Зустріч з Лєшеком Мондзіком (Театр „Пластична Сцена” Люблінського Католицького Університету). Час корозій: виставка авторських фотографій. Показ фільмів (Картинна галерея)
18.00. – Відкрита лекція з музичними ілюстраціями д-р Марти Сидор (Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка): Симфонія життєвого шляху Юзефа Кофлєра (до 110-ї річниці від дня народження композитора) (ауд. 32)
19.30. – Студентський Театр „Альтер” Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка: спектакль Demiurgos плюс (за прозою Бруно Шульца) (Народний дім „Просвіта”)
------------------------------------
П’ятниця, 17.11.2006
10.00. – Міжнародна наукова конференція „Бруно Шульц і культура Пограниччя” (актова зала головного корпусу)
Відкриття конференції:
Директор Польського Інституту у Києві Єжи Онух
Проректор ДДПУ ім. Івана Франка проф., д-р Мирон Чернець
Проректор Люблінського Університету Марії Кюрі-Склодовської проф., д-р Анна Пайдзінська
Пленарні доповіді (10.30. – 12.00.)
Проф., д-р Єжи Яжембскі (Яґеллонський Університет, Краків), Іронічний лад
Проф., д-р Єжи Сьвєнх (Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської), Шульц – галицький письменник
Проф., д-р Алєксандер Ф’ют (Яґеллонський Університет, Краків), Данільо Кісь і Бруно Шульц: неочікувана зустріч
Дискусія
Пленарні доповіді (12.30. – 13.30.)
Проф., д-р Марк Гольберг (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка), Бруно Шульц і романтична традиція
Проф., д-р Валентин Вандишев (Сумський державний університет), Мотиви інобуття у творчому доробку Бруно Шульца
Вальдемар Міхальскі (Літературно-мистецький квартальник„Акцент”, Люблін), Відкрити Волинь заново (Чеховіч, Іванюк, Лободовскі, Чайковскі)
Дискусія
Доповіді (15.30. – 17.00.)
Д-р Боґуслав Врублєвскі (Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської, головний редактор „Акценту”), Проти стереотипів на пограниччі народів і культур – „Акцент”
Проф., д-р Єжи Бартміньскі, д-р Томаш Рокош (Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської), Подвійне життя текстів фольклору на польсько-українському пограниччі
Проф., д-р Войцєх Ліґенза (Яґеллонський Університет, Краків), „Елегії містечок” – про прощання малих етнічних спільнот у польській післявоєнній літературі
Дискусія
Доповіді (17.30. – 18.15.)
Д-р Кшиштоф Чайковскі (Міністерство Закордонних Справ РП), Шульцівські оповіді Провидця з Любліна
Ярослав Вах („Акцент”, Люблін), Знавець Бруно Шульца Владислав Панас крізь призму „Акценту”
Дискусія
18.30. – Польсько-українське Пограниччя: виставка книжок і промоція Інституту Книжки з Кракова; виставка книжок видавництва Люблінського Університету Марії Кюрі-Склодовської; презентація ювілейної книги, присвяченої проф. Богданові Осадчукові / за ред. Олі Гнатюк; виставка „пограничних” чисел часописів „Акцент” і „Креси” (Люблін) (актова зала)
20.00. – Театр „Сцена Ґаліціяна” (Львів): моноспектакль Олександра Оверчука Площа Святої Трійці (за прозою Бруно Шульца). За участю Яцка Клєйффа (факультет менеджменту та історичний факультет – колишня синаґоґа у Домі жидівських сиріт)
----------------------------------------
Субота, 18.11.2006
10.00. – Міжнародна наукова конференція „Бруно Шульц і культура Пограниччя” (актова зала)
Доповіді (10.00. – 11.30.)
Д-р Олена Переломова (Сумський державний педагогічний університет ім. О. Макаренка), Інтелектуальний характер творчості Бруно Шульца
Д-р Віра Меньок (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка), „Особлива провінція”: Шульцівська креація та інтерпретація Міста
Д-р Леонід Тимошенко (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка), Українсько-польські стосунки в Дрогобичі у ранньомодерну добу
Д-р Євген Пшеничний (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка), Люди і книги Дрогобича 20-30-их років ХХ століття
Дискусія
Доповіді: (12.00. – 12.45.)
Богдан Задура („Творчість”, „Акцент”, Люблін), Сучасна українська література в оптиці перекладача
Д-р Остап Сливинський (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Сучасна польська література в українських перекладах: тенденції та перспективи
Дискусія
13.00. – Зустріч з Андрієм Павлишиним і Наталкою Сняданко (Львів) (актова зала)
15.30. – Зустріч з перекладачами сучасної української та польської літератури. Вірші є завжди вільними: Богдан Задура. Рефлексії перекладача: Віктор Дмитрук (ауд.32)
17.30. – Шульцівські інспірації: презентація авторських книжок Збіґнєва Мільчарека (Томашув Мазовєцкі) з бібліофільської серії „Телеграми звідтам” (ауд.32)
19.00. – Речитал Яцка Клєйффа з „Оркестру На Здоров’я” (колишня синаґоґа у Домі жидівських сиріт)
-------------------------------------
Неділя 19.11.2006
11.00. – Спільна молитва у місці трагічної загибелі Бруно Шульца. Артистичний проект Влодка Кауфмана (Львів)
15.30. – Речитал Альфреда Шраєра (Дрогобич) (Картинна галерея)
18.00. – Театр „Пластична Сцена” Люблінського Католицького Університету: спектакль Борозна (режисерія: Лєшек Мондзік) (костьол св. Варфоломія)br>
19.00. – Факельний похід місцями Бруно Шульца: В очікуванні Месії (Початок на площі Ринок, № ....)
Генеральний директор Фестивалю:
Ректор ДДПУ ім. Івана Франка, академік, професор, д-р філософських наук
Валерій Скотний
Виконавчий директор Фестивалю:
Керівник Полоністичного науково-інформаційного центру ім. Ігоря Менька ДДПУ ім. Івана Франка
доц. Віра Меньок
Артистичний і медіальний директор Фестивалю:
Редактор „Ґазети Виборчої” (Люблін)
Ґжеґож Юзефчук
Медіальний патронат:
TVP Культура
„Ґазета Виборча”, Люблін
* Зеленим виділено заходи, які б я напевно відвідав
Увага! Місця проведення заходів змінилися і можуть змінюватися! Подальшу інформацію можна отримати на місці.
Корисні посилання:
http://www.brunoschulz.org/programa2.htm
http://www.brunoschulz.org/newnews.html#d
http://www.iam.pl/pl/site/aktualnosci/sc
http://www.brunoschulz.org/
http://www.pk.org.pl/ppk/00/ppk.asp?dzia
http://www.brunoschulz.org/Festiwal_zapo
* * *
Деміюргос, – говорив батько, – не заволодів монополією на творення – творення є привілеєм усіх духів. Матерії дана нескінченна плідність, невичерпна життєва сила і заразом звідна сила спокуси, яка надить нас до формування. У глибині матерії обрисовуються невиразні усміхи, зав’язуються напруження, згущуються проби кшталтів. Уся матерія хвилюється від нескінченних можливостей, які переходять через неї млосними дрожами. Чекаючи на животворний подих духу, без кінця переливається вона в собі, спокушає тисячею солодких округлин і м’якостей, які вимаячує з себе у сліпих роїннях.
Позбавлена власної ініціятиви, любострасно податлива, по-жіночому пластична, підлегла супроти всіх імпульсів, – вона становить собою позазаконну територію, відкриту для всілякого роду шарлатанства і дилетантизмів, домену всіляких зловживань і сумнівних деміюргічних маніпуляцій. Матерія – найпасивніша й найбезборонніша істота в космосі. Кожен може її уминати, формувати, кожному вона послухняна. Всі організації матерії – нетривалі і невтримні, схильні до задкування й розлізання. Немає жодного зла в редукції життя до форм інших і нових. Убивство не є гріхом. Нераз воно є неминучим насильством над затужавілими й скостенілими формами буття, які перестали бути привабливими. В інтересах цікавого й важливого експерименту воно може навіть становити заслугу. Тут є пункт виходу для нової апології садизму.
Бруно Шульц „Трактат про манекени, або друга Книга Буття “
Demiurgos - mówił mój ojciec - nie posiadł monopolu na tworzenie - tworzenie jest przywilejem wszystkich duchów. Materii dana jest nieskończona płodność, niewyczerpana moc życiowa i zarazem uwodna siła pokusy, która nas nęci do formowania. W głębi materii kształtują się niewyraźne uśmiechy, zawiązują się napięcia, zgęszczają się próby kształtów. Cała materia faluje od nieskończonych możliwości, które przez nią przechodzą mdłymi dreszczami. Czekając na ożywcze tchnienie ducha, przelewa się ona w sobie bez końca, kusi tysiącem słodkich okrąglizn i miękkości, które z siebie w ślepych rojeniach wymajacza.
Pozbawiona własnej inicjatywy, lubieżnie podatna, po kobiecemu plastyczna, uległa wobec wszystkich impulsów - stanowi ona teren wyjęty spod prawa, otwarty dla wszelkiego rodzaju szarlatanerii i dyletantyzmów, domenę wszelkich nadużyć i wątpliwych manipulacji demiurgicznych. Materia jest najbierniejszą i najbezbronniejszą istotą w kosmosie. Każdy może ją ugniatać, formować, każdemu jest posłuszna. Wszystkie organizacje materii są nietrwałe i luźne, łatwe do uwstecznienia i rozwiązania. Nie ma żadnego zła w redukcji życia do form innych i nowych. Zabójstwo nie jest grzechem. Jest ono nieraz koniecznym gwałtem wobec opornych i skostniałych form bytu, które przestały być zajmujące. W interesie ciekawego i ważnego eksperymentu może ono nawet stanowić zasługę. Tu jest punkt wyjścia dla nowej apologii sadyzmu.
Bruno Schulz „TRAKTAT O MANEKINACH ALBO WTÓRA KSIĘGA RODZAJU“
* * *
З: (T) Ми також постарчаємо енергію у канал і це додоє вам енергії?
В: Ні.
З: (Л) Тоді чого ви хочете від нас?
В: Ми не хочемо лише до часу, поки ви не станете чистими, тими, Які Служать Іншим. Ми прийшли, бо ВИ цього хотіли. Але і досі це залишається Служінням Собі, поки не розпочнете ділитися з іншими.
З: Отже, обов’язково ділитися інформацією?
В: Це залежить від вас, це вибір вільної волі.
З: Чи існує якийсь ризик коли ділишся інформацією?
В: До певної міри, бо “ризик” є у всьому.
З: У одному журналі я вичитала про одного, який відкрив величезні структури у похованні, саме коли він був поранений і переховувався під час війни. То було десь у Європі. Візуалізую зображення. Що це була за річ, яку він знайшов у тому гробівці?
В: Магнітна стіна, яку виготовили Рептилоїди. Збудована 309448 років тому. Це була частина їхньої бази. Поруйнована у часи катаклізмів.
З: А що поховане на Диявольському Острові (Oak Island) ?
В: Регенератор.
З: Що він собою являє ?
В: Ремолекуляризатор.
З: Ким залишений?
В: Рептилоїди.
З: Коли вони його вбудували ?
В: Близько 10000 років тому.
З: Вони використовують його хоча б час від часу?
В: Ні.
З: Він досі діє ?
В: Міг би.
З: (T) Яке призначення цього регенератора ?
В: Регенерація матерії.
З: (Л) Навіть фізичних тіл?
В: Tак.
З: Тобто можна собі стати поряд або у центрі і він згенерує людину?
В: Любу матерію.
з сеансів групи Лаури Найт-Ядчик з сутностями Кассіопеї
* * *
У посвяті Ігору Миньку
Przychodząc z płomykiem od Tego
Kto wystawia nam kropki nad „i”
Uśmiecha się w słońcu
Już więdząc
O nieśmiertelności
Czynów
Naszych
Lipsk, 8 Maja 2005
* * *
«Вельми показово також, що разом з кострубатими топірцями нижчого дикуна, дослідники зустрічають зразки такої художньої цінности, які навряд чи можна було б знайти або передбачити у сучасного селянина, що належить до якоїсь європейської країни – хіба що у виняткових випадках: зображення «Оленя, який пасеться» з гроту Тенгин у Швейцарії, так само як і зображення людини, яка біжить, з двома кіньми, причому дві голови коней накреслено поряд з нею – робота Оленячого Періоду, тобто принаймні, 50000 років тому, – не тільки оголошені Ленґом як чудово виконані, але як перше зображення «Оленя, який пасеться» і описані як творіння, яке «зробило б честь будь-якому сучасному живописцю-анімалісту», – і це аніскільки не перебільшена похвала, як кожен може це бачити, поглянувши на відтворений нарис з книги Ч. Гульда. І тепер, коли ми маємо наших найбільших художників Європи поряд з сучасними ескімосами, які теж, майже як їхні палеолітні предки Оленячого Періоду, грубі і дикі людські представники, мають схильність постійно малювати вістрям свого ножа тварин, мисливські сцени та ін., то чому щось подібне не могло відбуватися і в ті дні? В порівнянні із зразками єгипетського малюнку і ескізів, – 7000 років тому – «найбільш ранні портрети» людей, голів коней і оленів, зроблені 50000 років тому, поза сумнівом, є більш вищим проявом. Проте відомо, що єгиптяни тих періодів були вельми цивілізованою нацією, тоді як людей Палеоліту обзивають дикунами нижчого типу. Це питання, мабуть, має мало значення, проте, воно надзвичайно показове, і уявнює спроби пристосувати кожне нове відкриття до вже існуючих теорій, замість того, щоб теорії пристосувати до вмісту відкриття.»
Лєнка Блаватська “Таємна Доктрина”
* * *
«Одна з найважливих реальностей, яку вам як виду необхідно зрозуміти на цій планеті, один з самих хвилюючих викликів, кинутих вашій Свідомості, — це питання смерті. Що значить померти? Ми переконали вас багато в чому, але нам дуже важко переконати вас в тому, що вам немає необхідності вмирати. Зараз немає необхідності залишати своє фізичне тіло на цій планеті. Чи можете ви осягнути ідею, що достатньо просто змінити частоту вібрації вашої фізичної істоти і таким чином забрати тіло з собою — бо ви при цьому змінюєте свою молекулярну структуру?
Зробити еволюційний стрибок вгору і закінчити свій шлях в теперішньому контексті існування — реальна можливість для безлічі різних видів на цій планеті. Деякі з вас вже вознеслися з цієї планети, а зараз повернулися, щоб показати іншим шлях вгору. Це прекрасна подорож — піднятися з планети в процесі вознесення. Були потрібні життя і життя тренувань, щоб вийти на цей шлях. Для того, щоб пройти через процес вознесення, необхідно було жити близько до природи, оддалік матеріалізму суспільства.
Тепер ті, хто успішно вознеслися, повернулися на Землю. Ваше завдання— вознестися з цієї планети, і в буквальному розумінні слова, потрапити в сферу вищої космології кораблів-баз. Ви підніметеся в міста Світла і зможете проживати в інших реальностях, які оточуватимуть вас звідусіль, які ви не дозволяєте самим собі бачити за допомогою тривимірного зору. Ви завершите свою місію на Землі, а Земля завершить свій перехід. Вона стане прекрасною перлиною всесвіту. Можливо, ви схочете залишитися ще на декілька років, щоб допомогти з відновленням і відбудовою нової Землі. Але по певному часі вам захочеться рушити далі і узяти на себе нові завдання і трансформувати нові світи. Пам'ятайте: ви диверсанти і вам подобається занурюватися в гущу подій. Тому, швидше за все, ви залишите цю планету, щоб вона приносила радість іншим, а самі рушите далі, виконуючи нове завдання.
Вознесіння — мета для цієї планети. Прийде час, коли єдиним способом відходу з планети для людей, що живуть тут, стане вознесення. Як тільки ви підете з планети, ви зможете відвідати багато віддалених кутків всесвіту. Ви покажете самим собі і всій людській расі, що фізичне тіло, на перший погляд тверде і мало кероване, є результатом божественного творіння, а ви у своїй свідомості можете робити все, що побажаєте. Абсолютно все. »
з ченелінгу Барбари Марціняк
* * *
То хто годуватиме оленятка..точніше, хто бажає відвідати Фестиваль (надається певна підтримка)?